ваги набувають обов'язки адвоката при виконанні професійної діяльності, встановлені щодо його стосунків з клієнтом, іншими учасниками процесу, колегами. Наприклад, адвокату забороняється приймати доручення, якщо засоби його досягнення, на яких наполягає клієнт, є протиправними (ст. 22), або адвокат не повинен приймати доручення від клієнта, направленого до нього особою, яка здійснює дізнання, слідство чи розглядає цю справу.
  2. Використання адвокатом усіх передбачених законом засобів захисту прав І законних інтересів громадян та юридичних осіб є найважливішим чинником у досягненні ефективних результатів здійснюваної адвокатом діяльності. Слід звернути увагу на те, що Правила адвокатської етики наголошують на обов'язку адвоката використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для ефективної правової допомоги (ст. 32). Однак слід зазначити, шо чинне законодавство, встановлюючи такі засоби, дещо обмежує адвоката у досягненні цілей захисту. Мова йде, наприклад, про обмеження участі адвоката-захисника у слідчих діях або ознайомлення його з моменту допуску до захисту обвинуваченого лише з окресленими у ч. 2 ст. 48 КІТК документами, про скасування права ставити запитання під час проведення слідчої дії тощо.
  3. У межах, встановлених законодавством, адвокат повинен виявляти активність у збиранні та поданні доказів у справі (ст. 55 Правил) і ні в якому разі не повинен умисно перешкоджати законному здійсненню процесу дізнання, досудового слідства, адмініс-тративного провадження (ст. 60 Правил); забороняється використовувати засоби і методи, що свідомо порушують права та законні інтереси інших осіб (ст. 63).
  Обов'язок адвоката застосовувати передбачені законом засоби захисту вимагає, щоб адвокат, подаючи докази, обов'язково перепряв їх достовірність; йому заборонено подавати завідомо неправ-^Ив' докази, брати участь у їх формуванні, пред'являти позовні