нуваченого, потерпілого, свідка, при пред'явленні особи для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, проведенні інших слідчих дій. Такі дії захисника процесуальному оформленню не підлягають.
  Таким чином, відсутній вичерпний перелік науково-технічних засобів, котрі адвокати можуть застосовувати при виконанні своєї діяльності, а тому є безпідставними заборони слідчих та суддів щодо застосування адвокатами науково-технічних засобів. Наприклад, адвокатам нерідко забороняють проводити аудіозапис судового засідання, хоч наявність у нього такого запису дозволяє підготувати обгрунтовані зауваження на протокол судового за-сідання, уточнити показання, підготуватися до судових дебатів, скласти скаргу тощо. При застосуванні науково-технічних засобів слід враховувати думку обвинуваченого, підсудного у кримінальному судочинстві, сторін при слуханні цивільних справ.
  Слід враховувати, що згідно зі ст. 87і КПК можливе повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів, яке здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанції чи в апеляційному суді або за ініціативою суду.
  Адвокат може застосовувати науково-технічні засоби самостійно, поза офіційною процедурою, і в необхідних випадках заявляти клопотання про приєднання фотографій, кіно- та аудїоплівок до справи як документів.
  13. Якщо розглянуті вище дії адвоката щодо запиту документів, ознайомлення з ними на підприємствах (в установах, організаціях), отримання висновків фахівців і застосування науково-технічних засобів стосувалися уточнення, конкретизації поняття збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази, то наступні, передбачені абз. 7 та 8 ст. 6 професійні права адвоката забезпечують реалізацію зібраної ним у такий спосіб
  40
  інформації, спрямовані на доведення до посадових осіб правової позиції