|
країни як єдиний законодавчий орган".
Виходячи з цього, до участі у кримінальному судочинстві та розгляді справ про адміністративні правопорушення як захисники не можуть допускатися «фахівці у галузі права» у зв'язку з відсутністю спеціального закону щодо визначення кола таких фахівців та інших питань, пов'язаних з наданням їм права здійснювати правову допомогу.
10. Професійне право адвоката на збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази, слід розуміти як можливість адвоката застосовувати всі не заборонені законодавством засоби, спрямовані на отримання необхідної адвокату інформації для здійснення своїх повноважень.
Посилання на те, шо адвокат збирає відомості про факти, а не докази, пояснюється тим, що він не є суб'єктом збирання доказів, а також тим, що будь-яка інформація може стати доказом лише в результаті долучення її до справи уповноваженими на це суб'єктами - особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею і судом (ст. 66 КПК). Як докази використовуються лише такі відомості про факти, котрі є у джерелах доказів, визна-чених у ч. 2 ст. 65 КПК, ч. 2 ст. 27 ЦПК. Одним із способів збирання доказів є одержання їх від учасників процесу, зокрема від адвокатів, яким закон надає право подавати докази (п. 8 ст. 48, ст. 66 КПК, ст. ЗО ЦПК).
^Адвокати вправі запитувати І отримувати документи або їх копи від юридичних осіб. В Указі Президента України «Про деякі
* Див.: Адвокат. -2001.- № З,- С. 40.
37
заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» наголошується на тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій повинні сприяти реалізації права адвокатів збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази. При цьому встановлено, що відповідні відомості та копії документів за запитами адвокатів і адвокатських об'єднань у справах, що перебувають |