і ВККА, до цього часу вони не реалізуються, що призводить до серйозних ускладнень у ЇЇ роботі, зокрема за відсутності фінансування комісія не має приміщення, технічних засобів, не укомплектована штатними працівниками*. На звернення ВККА до Адміністрації президента України щодо внесення змін до Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, де було б передбачено її фінансування, надійшло роз'яснення, що ВККА утворюється при Кабінеті Міністрів, ЇЇ організаційне забезпечення здійснюється урядом і як підвідомчий йому орган не потребує реєстрації в інших органах державної влади.
  Як ВККА, так і КДКА існують не за рахунок внесків адвокатів чи адвокатських об'єднань, а фінансуються відповідно до Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Водночас за дорученням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2002 р. № 6534/84 в Міністерстві фінансів розглянуто лист ВККА і, зокрема, повідомлено, що функції, пов'язані із забезпеченням діяльності ВККА, доцільно покласти на один із структурних підрозділів секретаріату Кабінету Міністрів України. Такий підхід суперечить головним засадам діяльності адвокатури, закладений Законом України «Про адвокатуру» та міжнародними стандартами адвокатської професії, зокрема принципу незалежності. Пропозиції щодо подібного одер-жавлення адвокатури були свого часу закладені у законопроекті № 51-32-1 від 23 травня 2000 р., внесеному народним депутатом України А. Білоусом, котрий запропонував перевести кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури і Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури на виключно бюджетне фінансування зі статусом державних органів. Ця пропозиція суперечить, зокрема, Основним положенням про роль адвокатів, прийнятим VIII Конгресом ООН у серпні 1990 р., які наголошують на тому, що «дисциплінарне провадження проти адвоката здійснюється безсторонніми дисциплінарними комісіями, створеними адвокатурою» (п. 28). Згаданий