я закону та причин і умов, що сприяли вчиненню злочину;
  - коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування (див. ст.346 КПК).
  Суд може також винести окрему ухвалу (постанову) у таких випадках:
  - при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом;
  - при встановленні фактів виявлення громадянином високої свідомості, мужності при виконанні громадського обов'язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину, - про доведення цих фактів до відома підприємства, установи або організації, де працює громадянин, і про можливість його заохочення.
  Наведений перелік підстав, на яких суд може виносити окрему ухвалу (постанову), не є вичерпним. Ч.5 коментованої статті надає суду право за матеріалами судового розгляду виносити окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне.
  3. Загальною вимогою до ухвал (постанов) суду є те, що вони повинні бути конкретними. Це означає, що суд у них має вказати, в чому конкретно полягають встановлені порушення закону, які конкретно права громадян порушені, у чому це полягає, а також вказати причини та умови, що сприяли вчиненню злочину.
  4. Службові особи відповідних підприємств, установ, організацій у місячний строк зобов'язані вжити по окремій ухвалі (постанові) необхідних заходів і про їх результати повідомити суд, що виніс таку ухвалу. Якщо ж службові особи залишають окрему ухвалу (постанову) суду без розгляду, або не вживають заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а також причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, або несвоєчасно, тобто з порушенням