овне фіксування технічними засобами.
  2. Втілення ідеї гласності у судочинство має велике значення для формування правосвідомості населення, довіри до правосуддя, забезпечує виховний вплив судового процесу на підсудних, громадян у залі суду і поза нею через засоби масової інформації. Гласність є своєрідним громадським контролем за діяльністю суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів, що, безумовно, підвищує у них почуття відповідальності за хід і результати процесу, позитивно впливає на етику взаємовідносин осіб, що беруть участь у справі, і непрямо, але досить відкрито сприяє підвищенню професійної кваліфікації суддів, прокурорів, адвокатів завдяки кращому баченню в таких умовах своїх помилок і промахів, а також позитивних актів діяльності.
  3. Гласність судового розгляду є загальним правилом для всіх судів, крім випадків, передбачених законом, коли судовий розгляд має або може бути закритим. Проте особи молодші за 16 років до залу суду не допускаються взагалі. Для таких осіб робиться виняток, коли вони є підсудними, потерпілими або свідками у справі (див. ст.271 КПК).
  4. Судове засідання обов'язково має бути закритим, якщо мова йде про охорону державної таємниці. У попередньому розгляді справи суддя приймає рішення про розгляд справи в закритому судовому засіданні (див. п.10 ст.253 КПК) з цих мотивів на підставі Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 р. та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань державних секретів № 47 від 31 липня 1995 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 278/814 3 серпня 1995 р.
  Слід зазначити, що у всіх випадках закритого судового розгляду принцип гласності продовжує діяти, хоча і до певної міри в обмеженому