ти як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
  Проте змагальність гарантується чітко виписаними процедурами, які ефективно реалізуються саме під час розгляду справ у судах.
  3. У ст.16-1 КПК чітко встановлено зміст і механізми здійснення змагальності, яка гарантується конкретними визначеннями і приписами, серед яких слід особливо відзначити:
  - однозначно розмежовуються функції обвинувачення, захисту і вирішення справи;
  - дослідження доказів здійснюється двома протилежними сторонами обвинувачення (державний обвинувач, потерпілий, цивільний позивач та їхні представники) і захисту (підсудний, захисник, цивільний відповідач та їхні представники);
  - сторони в процесі рівні в правах;
  - суд не є стороною у справі, він керує процесом розгляду кримінальної справи і на основі незалежності від сторін, об'єктивності та неупередженості вирішує справу;
  - суд забезпечує повноцінну змагальність сторін створенням необхідних умов для виконання ними їх процесуальних обов'язків і наданих їм прав.
  4. Здійснення змагальності передбачає присутність сторін у суді. Розгляд справи за відсутності підсудного або прокурора дозволяється у точно визначених у законі випадках (див. ч.2 ст.262, ч.1 ст.264 КПК). Що ж до захисту, то присутність особи, яка його здійснює, є обов'язковою завжди - захист проводиться або в обов'язковому порядку (див. ст.45 КПК), або за запрошенням чи призначенням (див. ст.47 КПК), або самим підсудним (підозрюваним, обвинуваченим) у разі відмови за його ініціативою від захисника (див. ст.46 КПК) за умови відсутності обставин, що вимагають обов'язкової участі захисника.
  5. Принципове розмежування функцій обвинувачення, захисту і вирішення справи