ого процесу перед законом і судом.
  4. Пленум Верховного Суду України в постанові від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання на дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав (див. п.10).
  5. Рівність учасників кримінального процесу перед законом зовсім не означає, що всі вони мають однакові між собою права. Цю рівність слід розуміти, як рівність прав однопорядкових учасників процесу, передбачених гл.3 КПК ("Учасники процесу, їх права і обов'язки") та положеннями ряду інших законів України (наприклад, "Про прокуратуру", "Про адвокатуру"). Таким чином, наприклад, всі обвинувачені мають однакові між собою права, але ці права не співпадають з правами цивільного позивача або захисника тощо.
  6. Порушення вимоги рівності учасників кримінального процесу перед законом по суті є порушенням прав учасників процесу і є підставою для притягнення винних у цьому до юридичної відповідальності. Наприклад, ст.374 КК встановлює кримінальну відповідальність за порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист.
  
  Стаття 16-1. Змагальність і диспозитивність
  Розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності.
  При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу.
  Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник.
  Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний