ві.
  Перш за все це стосується ч.1 і 2 ст.24 Конституції України, відповідно до яких:
  "Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
  Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками".
  Крім того, ч.2 ст.21 Конституції України закріплює принцип невідчужуваності та непорушності прав і свобод людини. У відповідності з цим принципом не допускається не тільки відчуження прав і свобод, якими людина володіє, а й обмеження їхнього змісту, створення перешкод для їх реалізації тощо. Дані положення у повній мірі розповсюджуються і на передбачені кримінально-процесуальним законом права учасників кримінального процесу.
  2. У загальному плані рівність перед законом означає обов'язок всіх у рівній мірі додержуватися приписів закону, використовувати закон в своїх інтересах, а також те, що юридична відповідальність перед законом за його порушення є рівною для всіх громадян. Закріплення рівності перед законом як принципу здійснення правосуддя в кримінальних справах означає, що жодна обставина не може бути підставою для надання будь-яких привілеїв або запровадження якихось обмежень, що виходять за межі приписів кримінально-процесуального закону щодо прав і обов'язків всіх учасників процесу.
  3. Перелік наведених у коментованій статті обставин, що не можуть бути підставою для порушення рівності громадян перед законом і судом, не є вичерпним, оскільки в статті є посилання на "інші обставини", тобто на будь-які інші, крім тих, що перераховані. Таким чином, абсолютно ніяка обставина не може бути законною підставою для порушення рівності учасників кримінального