щодо неї запобіжного заходу не повинні розцінюватися як доказ її невинуватості, як покарання винного; 8) до остаточного вирішення кримінальної справи й офіційного визнання особи винною у вчиненні злочину з нею не можна поводитися як з винною, а також публічно, в засобах масової інформації та в будь-яких офіційних документах твердити, що ця особа є злочинцем. У разі скасування вироку суд як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням (див. М. Михеєнко, В. Молдован, В. Шибіко - Кримінально-процесуальне право - К.- 1997.- с. 11-12).
  Для визнання особи винною у вчиненні злочину і для піддання її кримінальному покаранню необхідно:
  - щоб обвинувальний вирок суду щодо даної особи набув законної сили;
  - щоб суд, який виніс обвинувальний вирок, був створений у відповідності із встановленим законом порядком;
  - щоб справа була з категорії справ, які входять до юрисдикції суду, що її розглянув;
  - щоб справа у суді розглядалася за встановленою кримінально-процесуальним законодавством процедурою.
  
  Стаття 16. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом
  Правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
  1. Зміст коментованої статті є формою втілення в кримінально-процесуальне законодавство положень Конституції України, які закріплюють основні засади правового статусу людини і громадянина в Україні, тобто ті провідні ідеї, що покладені в основу змісту й умов реалізації прав та обов'язків людини і громадянина в нашій