нити їх права, передбачені КПК (див. ч.4 ст.7-1 КПК).
  При розгляді справи, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, за наявності зазначених підстав (див. ст.49 КК) суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
  6. Ч.3 коментованої статті передбачає можливість направляти кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності, коли в ході дізнання або досудового слідства протягом строків, зазначених в ст.49 КК, не було встановлено особу, яка вчинила злочин. У такому разі суд у судовому засіданні за наявності зазначених підстав закриває кримінальну справу.
  Стаття 12. Оскарження потерпілим рішення суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, дійовим каяттям, застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки та із закінченням строків давності
  При вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до статей 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 або при застосуванні до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру відповідно до статті 7-3 цього Кодексу суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого і в разі закриття справи повідомити про це потерпілого та його представника. Потерпілий або його представник можуть оскаржити рішення про закриття справи в апеляційному порядку.
  1. На досудовому слідстві у відповідності з ч.4 ст.7-1 КПК прокурор або слідчий після винесення постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності повинні ознайомити з цією постановою окрім обвинуваченого та його захисника також і потерпілого або його представника, а в разі їх вимоги - ознайомити