х здійснює особа з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене діяння, яке ставить органи досудового слідства або суд перед необхідністю організувати спеціальні заходи розшуку такої особи. Зупинення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності означає, що перебіг його припиняється на весь час, упродовж якого особа, що вчинила злочин, ухилялась від слідства і суду.
  4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначене і заміняється позбавленням волі на певний строк (див. ч.4 ст.49 КК).
  Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у ст.437-439 КК і ч.1 ст.442 КК (див. ч.5 ст.49 КК).
  5. За наявності підстав, зазначених у ч.1 ст.49 КК, прокурор або слідчий за згодою прокурора вправі своєю мотивованою постановою направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
  До направлення справи із зазначеною постановою до суду обвинуваченому роз'ясняється сутність обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, а також право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави. І якщо він скористався таким правом, то провадження в справі продовжується в звичайному порядку (див. ч.2, 3 ст.7-1 КПК).
  З постановою про направлення справи до суду прокурор або слідчий повинні ознайомити як обвинуваченого і його захисника, так і потерпілого або його представника. А в разі їх вимоги - ознайомити з усіма матеріалами справи та роз'яснити