вану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
  Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
  Якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 Кримінального кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою цієї статті.
  Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі, згідно з частиною четвертою статті 49 Кримінального кодексу України, не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
  1. Під давністю притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин розуміється закінчення вказаних у кримінальному законі строків, після чого особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності.
  Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є:
  - закінчення встановлених строків;
  - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (див. ст.49 КК).
  Процесуально-правовими підставами є:
  - притягнення особи як обвинуваченого;
  - згода обвинуваченого на таке звільнення