про раніше не судиму неповнолітню особу; по-третє, про те, що виправлення неповнолітнього можливе без застосування покарання.
  2. Обвинувачення неповнолітньому пред'являється з додержанням вимог ст.438 КПК: за розсудом слідчого чи прокурора або за клопотанням захисту на допиті можуть бути присутні педагог або лікар, батьки та інші законні представники неповнолітнього. Всі матеріали справи неповнолітньому пред'являються у відповідності зі ст.440 КПК: з дозволу слідчого може бути присутнім законний представник неповнолітнього.
  3. За наявності підстав, передбачених >ч.1 ст.97 КК, прокурор, а також слідчий за згодою прокурора виносять мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності.
  Про дії прокурора при отриманні справи з постановою слідчого див. коментар до ст.232-1 КПК.
  Якщо з боку неповнолітнього або його законного представника відсутні заперечення щодо закриття кримінальної справи з цієї підстави, її надсилають до суду із списком осіб, які підлягають виклику до суду.
  4. Суд розглядає справу у відповідності із ст.447 КПК і за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.97 КК, приймає рішення про закриття кримінальної справи та вирішує питання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, передбачених ст.105 КК (застереження; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи під нагляд педагогічного або трудового колективу, а також окремим громадянам; покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодувати заподіяні майнові збитки; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної