за місцем проживання дитини.
  1. Коментована стаття регулює порядок закриття справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми до досягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
  Порядок звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочин після досягнення зазначеного віку, регулюється ст.9 КПК.
  У відповідності із чинним законодавством за загальним правилом кримінальній відповідальності підлягають неповнолітні, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років (див. ч.1 ст.22 КК), але за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів підлягають кримінальній відповідальності і неповнолітні у віці від 14-ти років (див. ч.2 ст.22 КК).
  2. У коментованій статті йдеться про неповнолітніх у віці від 11 до 14-16 років (ч.4 ст.7-3 КПК передбачає порядок закриття справ за вчинення суспільно небезпечного діяння дитиною, яка не досягла 11-річного віку). У разі вчинення у віці від 11 років до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність суспільно небезпечного діяння порушується справа. Слідчий виносить мотивовану постанову про закриття справи та про застосування до неповнолітнього заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направляється прокурору, який за наявності відповідних підстав дає письмову згоду з зазначеною постановою і направляє справу до суду.
  Згідно з ч.2 ст.97 КК суд застосовує до такої особи примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК: застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передачу неповнолітнього під нагляд батьків чи під нагляд педагогічного або трудового колективу, а також окремим громадянам; покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток,