и про застосування як запобіжного заходу взяття під варту. Ознайомившись з протоколом, постановою, підозрюваний може інколи і не дати розгорнутих показань. Причинами цього можуть бути невинність підозрюваного або його небажання давати показання. У будь- яких випадках слідчий чи особа, яка проводить дізнання, змушені більш конкретно, ніж це відображено в протоколі, постанові, довести до відома підозрюваного про підстави підозри, про наявність окремих, а інколи і всіх доказів, які є в матеріалах справи.
  5. Показання підозрюваного - доказ, який підлягає перевірці на рівні з іншими доказами у справі. При оцінці показань підозрюваного необхідно враховувати психічний стан особи в момент її затримання чи взяття під варту.
  6. Особливістю показань підозрюваного є те, що вони можуть бути отримані в стадії досудового розслідування протягом 10 днів з моменту появи в процесі підозрюваного. Підозрюваний з'являється в тій ситуації, коли слідчий чи орган дізнання мають у своєму розпорядженні дані, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину.
  7. Дані, на підставі яких виникає і формується підозра, можуть бути отримані як в результаті доказування, так і в ході здійснення оперативно-розшукових заходів. Закон в категоричній формі не зв'язує їх отримання з процесом доказування. Сукупність таких даних ще не є достатньою для формулювання обвинувачення, оскільки вони є лише ймовірними, неповними знаннями про злочин і особу, причетну до його вчинення. Підозра у кримінальному процесі - складова частина функції кримінального переслідування, це - твердження органу дізнання, досудового слідства про можливу причетність особи до вчинення злочину.
  
  94>
  
  
  Стаття 74. Показання обвинуваченого
  
  
  Обвинувачений вправі давати показання по пред'явленому