Показання підозрюваного підлягають перевірці. Визнання підозрюваним своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.
  
  
  1. Доказами у кримінальній справі можуть бути лише такі показання підозрюваного, в яких є дані про факти, що відносяться до конкретної кримінальної справи. Основна особливість показань підозрюваного в тому, що вони є засобом його захисту. Його показання можуть привести до закриття справи, звільнення його із-під варти, повної реабілітації або до того, що йому буде правильно сформульоване й пред'явлене обвинувачення.
  2. Підозрюваний заінтересований у результатах справи. Він не може нести відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань. Показання підозрюваного можуть бути отримані при допиті і тільки в добровільному порядку. Підозрюваному також необхідно роз'яснити положення 4_255_63ст.63 Конституції України. Орган дізнання, слідчий зобов'язані допитати підозрюваного, надати йому можливість викласти свої показання, здійснити своє право на захист.
  3. Показання підозрюваного можуть містити не тільки дані про певні факти, але і їх пояснення. Предмет показань підозрюваного визначений у ч.1 ст.73 КПК. Більш конкретно він визначається змістом того документа, винесення якого вводить підозрюваного в процес. Як в постанові про застосування як запобіжного заходу взяття під варту, так і в протоколі затримання повинна бути вказівка на злочин, який, як передбачається, вчинив підозрюваний. Тому змістом показань підозрюваного можуть бути дані про будь-які факти, пов'язані з цим злочином, а також факти щодо виявлення слідів злочинів.
  4. Обсяг показань підозрюваного значною мірою залежить від змісту протоколу затримання