тежів (див. ч.4 ст.212 КК); створення злочинної організації (див. ч.2 ст.255 КК); терористичний акт (див. ч.5 ст.258 КК); створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (див. ч.6 ст.260 КК); незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (див. ч.3 ст.263 КК); незаконне заволодіння транспортним засобом (див. ч.4 ст.289 КК); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (див. ч.4 ст.307 КК); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (див. ч.4 ст.309 КК); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (див. ч.4 ст.311 КК); давання хабара (див. ч.3 ст.369 КК); поняття військового злочину (див. ч.4 ст.401 КК). Всі вони (за винятком ч.4 ст.401 КК, що містить факультативне звільнення) передбачають обов'язкове звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям з урахуванням як специфіки самих злочинів, так і форм поведінки осіб після їх вчинення.
  4. Дійове каяття проявляється в активних позитивних діях, перелік яких наведений у ст.45 КК: щире покаяння; активне сприяння розкриттю злочину; повне відшкодування завданих збитків; усунення заподіяної шкоди.
  Про щире покаяння перш за все свідчить добровільне з'явлення із зізнанням. Йдеться про випадки, коли заявник з особистої волі, без примушення повідомляє про злочин, стосовно якого органам влади або ще зовсім нічого не відомо, або за фактом злочину порушена кримінальна справа, і сам віддає себе в руки правоохоронних органів.
  Другим проявом дійового каяття є