ого судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
  1. Серед завдань кримінального судочинства (кримінального процесу) ст.2 КПК першим визначає охорону прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь.
  Формулювання у Кодексі цього завдання є уточненням щодо спеціальних суб'єктів - учасників кримінального судочинства - норми ч.2 ст.3 Конституції України, яка визначає, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Це означає, що кримінальне судочинство покликане гарантувати всім його учасникам створення належних умов для повної і безперешкодної реалізації їхніх законних прав та інтересів, у тому числі і їхніх спеціальних прав як учасників кримінального судочинства. Особи, які порушують вказані права та інтереси, притягаються до юридичної відповідальності. Так, розд.ХVІІІ "Злочини проти правосуддя" Кримінального кодексу України містить ряд статей (див. ст.371-400 КК), що передбачають кримінальну відповідальність за діяння, які посягають на відносини у сфері здійснення правосуддя, а значить, і на права учасників кримінального судочинства.
  2. Швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних у скоєнні злочинів як завдання кримінального судочинства є втіленням у кримінально-процесуальному законодавстві конституційного принципу забезпечення доведеності вини підозрюваного у вчиненні злочину (див. п.3 ч.3 ст.129 Конституції України).
  Під розкриттям