див. коментар до 1_89ст.69 КПК.
  15. Орган, що веде кримінальний процес, вправі допитувати, а свідок зобов'язаний давати показання про обставини, які підлягають встановленню у даній справі (див. 1_84ст.64, 1_3023, 1_483ч.2 ст.417, 1_499433 КПК) і які він сприймав безпосередньо (сам бачив, чув або сприймав іншими органами чуття), або про відомості, які він одержав з інших джерел (опосередковане сприйняття).
  16. У випадку, коли свідок дає показання на підставі інформації, одержаної від інших осіб, з документів чи предметів, він допитується також про відомі йому дані, з допомогою яких можна встановити, викликати і допитати цих осіб, знайти документ чи предмет і використати їх як джерело доказової інформації.
  17. До предмета показань свідка належать також відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим (див. 1_201ч.4 ст.167, 1_349ч.2 ст.303 КПК). Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку показанням свідка.
  18. Якщо свідок не може повідомити джерело, з якого він одержав інформацію про обставини, що охоплюються предметом доказування у кримінальній справі ("десь чув", "хтось говорив", "всі про це знають" тощо), така інформація не може бути доказом.
  
  88>
  
  
  Стаття 69. Особи, які не підлягають допиту як свідки і особи, які мають право відмовитися давати показання як свідки
  
  
  Не можуть бути допитані як свідки:
  1) адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі