рядком передбачається також, що витрати, пов'язані з наданням медичних послуг не стаціонарними закладами охорони здоров'я (наприклад, пов'язані з наданням швидкої допомоги, амбулаторним лікуванням та ін.), не відшкодовуються.
  Якщо потерпілий на час закінчення досудового слідства продовжує лікування, то суму витрат доцільно визначати на день складання обвинувального висновку з урахуванням необхідних реабілітаційних заходів. Загальною необхідною умовою для визначення характеру й розміру будь-якого виду шкоди від злочину, а також для визначення розміру витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між вчиненням злочину та настанням шкоди чи перебуванням потерпілого на стаціонарному лікуванні.
  Отже, у загальному вигляді доказування характеру й розміру шкоди, завданої злочином, а також розміру витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, вимагає встановлення таких типових обставин:
  - наявності факту завдання моральної шкоди потерпілому;
  - виду і розміру майнової шкоди;
  - фізичної шкоди, а також розміру витрат на стаціонарне лікування потерпілого та причинного зв'язку цих видів шкоди зі злочинними діями;
  - оцінки у грошовому виразі витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування, протезування, відновлення здоров'я потерпілого, а в разі його смерті - на поховання й виплати з підтримання матеріального добробуту і виховання непрацездатних членів сім'ї потерпілого та його неповнолітніх дітей, а також призначених потерпілому внаслідок утрати чи зменшення працездатності грошових виплат.
  9. Важливим елементом предмета доказування є встановлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочину. Причини і умови, які сприяли злочину,