ь змін, що сталися об'єктивно внаслідок вчинення злочину у стані людини як фізичної істоти. До складових фізичної шкоди належать: тілесні ушкодження, розлад здоров'я, фізичні страждання, біль.
  Якщо відшкодування фізичної шкоди певним чином утруднено, то відшкодування витрат на лікування можна визнати компенсаційною формою відшкодування фізичної шкоди, яка піддається обрахуванню. Це питання може стати предметом цивільного позову у кримінальній справі (1_37див. ст.28, 1_3829 КПК). Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України (4_719_1див.: постанову Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами України норм кримінально-процесуального законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів" № 8 від 22 грудня 1978 р.;4_663_1 постанову Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 7 липня 1995 р. (із змінами та доповненнями), суб'єктом права на відшкодування шкоди у справах даного виду можуть бути самі потерпілі, а також прокурор відповідно до 1_38ч.2 ст.29 КПК. Згідно із 1_62ч.5 ст.49 КПК у справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, право на відшкодування шкоди мають також його близькі родичі, які в установленому законом порядку повинні визнаватися потерпілими. До таких осіб 1_41п.11 ст.32 КПК відносить батьків, дружину, дітей, рідних братів і сестер, діда, бабу, онуків.
  Майнова шкода в цивільному праві поділяється на "позитивну" шкоду в майні і неотримані доходи, тобто на відшкодування витрат кредитора та за неотримані доходи (упущену вигоду), котрі особа могла б отримати, коли б боржник виконав свої обов'язки, або "юридична можливість шкоди". Тому за відповідних