ладне поняття, що включає низку елементів, наведений перелік яких (час, місце, спосіб тощо) не є вичерпним у законі. Тому для визначення складових події злочину необхідно керуватись не тільки п.1 ст.64 КПК та відповідною нормою кримінального закону, що визначає конкретне суспільне небезпечне діяння, але й іншими нормами КК (наприклад,4_600_26 ст.26 КК "Поняття співучасті", 4_600_27ст.27 КК "Види співучасників", 4_600_32ст.32 "Повторність злочинів" та ін.).
  Встановлення події злочину є формулою обвинувачення, з якою пов'язані найважливіші процесуальні відносини і дії. Тому треба звернути увагу на те, що спосіб вчинення злочину повинний бути встановлений по кожній кримінальній справі, незважаючи на те, має він значення для кваліфікації даного злочину, чи ні. Встановлення місця та часу вчинення протиправного діяння, крім функції індивідуалізації, деталізації й конкретизації події злочину, може мати значення також для більш предметного захисту особи, кваліфікації способів вчинення окремих видів злочинів, встановлення кримінально-значущих ознак предметів злочину (скажімо, контрабанди), причинно-наслідкового зв'язку вчинених дій з характером і розміром шкідливих наслідків тощо.
  У конкретних випадках при встановленні події злочину кваліфікуючого значення набуває також встановлення певних об'єктивних ознак вчинення злочину організованою групою, за попередньою змовою групою осіб або повторно тощо. При замаху на вчинення злочину необхідно також встановлювати ступінь здійснення злочинного наміру та причини, через які він не був доведений до кінця. Відсутність події злочину тягне за собою закриття кримінальної справи за реабілітуючими обставинами (1_6див. п.1 ч.1 ст.6 КПК).
  5. П.2 ст.64 КПК вимагає встановити таку обставину, як винність обвинуваченого