ся до проведення експертизи у справі, повинна бути об'єктивною і незаінтересованою у результатах справи, тому за наявності підстав, передбачених у 1_73ст.54 (з обмеженнями, вказаними в ч.1 ст.62 КПК), вона підлягає самовідводу чи відводу.
  9. На практиці крім загальних підстав відводу експерта можуть мати місце додаткові підстави, обумовлені специфічним положенням експерта як особи, що має спеціальні знання в галузі науки, техніки, мистецтва і ремесла.
  10. Експерт не може виконувати свої процесуальні функції в тих випадках, коли він брав участь у справі як ревізор, проводив інвентаризацію, службове розслідування, аудиторську або іншого характеру перевірку, матеріали яких стали приводами і підставами для порушення кримінальної справи, а також коли він знаходиться в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача. Ці положення повною мірою відносяться і до перекладача та спеціаліста.
  11. Експерт не може давати висновок, якщо він був свідком у кримінальній справі (був очевидцем певних подій або вони стали йому відомі з інших джерел, фактичних даних) незалежно від того, допитаний він в установленому законом порядку чи ні.
  Некомпетентність експерта може проявлятися в недостатності у нього спеціальних знань, необхідних для дачі висновку; коли він відповідає на питання, на які не вправі відповідати за своєю кваліфікацією (наприклад, на правові питання); коли він втручається в іншу сферу знань або підміняє спеціальні дослідження ознайомленням чи оцінкою зібраних у справі доказів. Якщо експертиза проводиться в експертній установі, то керівник експертної установи не повинен доручати експертизу некомпетентному співробітнику.
  Якщо експерт, який не входить до штату експертної