|
о заява про відвід подається особі, яка провадить дізнання, чи слідчому, то її необхідно прийняти і передати прокурору з доданими поясненнями з приводу обставин, які послугували підставами для відводу.
14. Рішення прокурора з приводу заявлених відводу чи самовідводу оформляється мотивованою постановою, яка оголошується слідчому або особі, яка провадить дізнання, і особі, що заявила відвід. Ця постанова може бути оскаржена вищестоящому прокурору (див.1_272 ст.236 КПК).
15. Якщо прокурору стали відомі обставини, що усувають слідчого чи особу, яка проводить дізнання, то він зобов'язаний відповідно до вимог 1_262п.10 ч.1 ст.227 КПК усунути їх від провадження у справі, оскільки незаявлення слідчим чи дізнавачем самовідводу, за наявності до цього підстав, розцінюється як порушення закону при розслідуванні справи.
16. Виконання начальником слідчого відділу обов'язків слідчого чи його участь у провадженні досудового слідства (див. 1_143ч.2 ст.114-1 КПК) може бути підставою для його відводу чи самовідводу і усунення від подальшого розслідування лише за наявності обставин, вказаних у ст.60 КПК.
17. Якщо у справі є матеріали, що свідчать про необхідність відводу чи самовідводу слідчого чи особи, яка провадить дізнання, а вказані особи не були усунуті від проведення розслідування, то незалежно від того, коли дані підстави були виявлені, це визнається істотним порушенням кримінально-процесуального закону (див. 4_498_13п.13 постанови Верховного Суду України "Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування" № 3 від 25 березня 1988 р. із змінами, внесеними 4_157_0постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 4 червня 1993 р., 4_907_0№ 3 від 13 січня 1995 р. та 4_289_0№ |