ції, яка вчиняє насильницькі злочини і здатна помститися, розглядається як підстава обов'язкового застосування такого заходу.
  Необхідно враховувати, що ця категорія заходів безпеки найчастіше не потребує великих фінансових затрат, що є дуже важливим фактором під час застосування заходів безпеки у ситуаціях, коли про таких осіб злочинцям вже відомо (надання особистої охорони, переселення в інше місце та ін.).
  3. Після перевірки, передбаченої 1_66ч.3 ст.52-1 КПК, коли за встановленими обставинами вважається за необхідне застосування цього заходу безпеки, за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою суду приймається рішення про зміну анкетних даних такої особи в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також в протоколах слідчих дій та судових засідань.
  Надалі у процесуальних документах зазначаються лише псевдонім особи, взятої під захист, а справжні прізвище, ім'я, по батькові та анкетні дані, що містять інформацію про цю особу, зазначаються лише у постанові (ухвалі) про заміну анкетних даних. Постанова (ухвала) до матеріалів справи не додається, а зберігається окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, за правилами таємного діловодства.
  Крім того, законодавець прямо зазначив, що на документи, які містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені 1_61ч.2 ст.48, 1_252ст.217-219 і1_298 255 КПК, тобто на будь-якій із стадій процесу з ними не може бути ознайомлений ні обвинувачений, ні його захисник.
  4. Є випадки, коли питання про застосування заходів безпеки виникає вже після того, як особа дала (можливо й неодноразово) показання і у процесуальних документах зазначені її дійсні анкетні дані. У кожному такому випадку питання щодо застосування вимог коментованої статті вирішується