червня 2001 р.).
  Про особливості порушення таких справ і провадження в них див. коментар до ст.27 і 251 КПК.
  7. Підлягає закриттю кримінальна справа щодо померлого, який вчинив злочин, оскільки ця обставина робить подальше провадження безпредметним (див. п.8 ч.1 ст.6 КПК).
  Але коментована стаття передбачає випадки, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого (з метою, наприклад, відновлення його честі і репутації). Тому близькі родичі і громадські організації вправі у таких випадках просити про доведення досудового слідства до кінця (див. ч.3 ст.215 КПК).
  У подальшому справа щодо померлої особи може бути закрита на досудовому слідстві за відсутності події злочину (див. п.1 ч.1 ст.6 КПК) або складу злочину в діяннях померлого (див. п.2 ч.1 ст.6 КПК), а також за п.2 ст.213 КПК (якщо особу було притягнуто як обвинуваченого). Коли ж обвинувачення не було спростоване, справа надсилається до суду, де за наявності відповідних підстав суд або виправдовує померлого (див. ч.5 ст.327 КПК) або закриває справу.
  Справа щодо померлого також не підлягає закриттю, якщо провадження в ній необхідне для відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.
  8. Відповідно до ст.403 КПК вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, організацій, установ, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
  Тому, якщо стосовно особи є вирок, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави, кримінальна справа не може бути порушена, а порушена підлягає закриттю (див. п.9 ч.1 ст.6 КПК).
  9. Постанови органу дізнання, прокурора, слідчого, винесені відповідно до закону, також є обов'язковим