особи (або групи осіб, персонально вказаних в акті про помилування).
  У п.4 ч.1 ст.6 КПК йдеться про випадки помилування окремих осіб ще до порушення кримінальної справи щодо них або під час досудового слідства. Але, відповідно до зазначеного Положення про порядок здійснення помилування, воно, як правило, здійснюється стосовно осіб, вже засуджених за вчинення злочинів.
  5. Кримінальна справа підлягає закриттю, якщо суспільно небезпечне діяння вчинене особою, яка не досягла одинадцятирічного віку (див. п.5 ч.1 ст.6 КПК).
  Відповідно до чинного Кримінального кодексу України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років (див. ч.1 ст.22 КК), а за тяжкі злочини - з чотирнадцяти років (див. ч.2 ст.22 КК). Але у разі наявності достатніх підстав вважати, що суспільно небезпечне діяння вчинене особою, яка досягла одинадцятирічного віку, але не досягла віку, передбаченого ст.22 КК, по факту цього діяння порушується кримінальна справа. Порядок вирішення таких справ передбачений ч.1-3 ст.7-3 КПК. Причому ч.4 зазначеної статті передбачає порядок закриття справ про вчинення суспільно небезпечних діянь дитиною, яка не досягла одинадцятирічного віку (див. коментар до ст.7-3 КПК).
  6. Кримінальна справа не може бути порушена, якщо відсутня скарга потерпілого у справі, якщо така справа відноситься до справ, які можуть бути порушені не інакше, як за скаргою потерпілих.
  Якщо така справа порушена за скаргою потерпілого, то вона підлягає закриттю у разі примирення обвинуваченого, підсудного з потерпілим, крім випадків, передбачених ч.2, 3, 4 ст.27 КПК (у п.6 ч.1 ст.6 КПК помилково вказано: "частинами 2, 4, 5 ст.27 цього Кодексу, оскільки ч.5 названої статті виключена на підставі Закону України № 2533-III