йомитися з протоколом судового засідання і вносити до нього свої зауваження та деякі інші права.
  
  62>
  
  
  Стаття 50. Цивільний позивач
  
  
  Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до 1_37статті 28 цього Кодексу. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
  Цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось, - після призначення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.
  Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи, зв'язані з заявленим позовом.
  
  
  1. Цивільним позивачем у кримінальній справі визнаються фізичні та юридичні особи, яким злочином заподіяна матеріальна шкода. Відповідно до 4_28_438ст.440-1 ЦК, якою передбачене відшкодування (компенсація) моральної (немайнової) шкоди, матеріально- правовою підставою визнання зазначених осіб цивільними позивачами є також заподіяння їм моральної шкоди. У цьому