го в кримінальному процесі переходять до одного з її близьких родичів, щодо якого виноситься відповідна постанова чи ухвала. Особи, які в даній ситуації мають права потерпілих, перераховані в 1_41п.11 ст.32 КПК. Визнання потерпілими інших осіб є порушенням кримінально-процесуального законодавства, на що вказано в 4_719_1п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України (із змінами) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами України норм кримінально-процесуального законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів" від 22 грудня 1978 р.
  Як правило, права потерпілого здійснює один із його близьких родичів за домовленістю між собою. Однак можливе вирішення цього питання органом досудового слідства чи судом.
  8. Свої процесуальні права потерпілий може реалізовувати як самостійно, так і через свого представника або разом з представником. Потерпілий може мати представника в кримінальному процесі, у тому числі й з числа адвокатів, з часу визнання його потерпілим. Представник потерпілого користується тими самими правами, що й потерпілий.
  Близькі родичі, законні представники, адвокати та інші особи допускаються до участі у справі як представники потерпілого лише за постановою органів досудового слідства, судді або за ухвалою суду.
  9. Для захисту своїх інтересів потерпілому надається досить широке коло прав.
  Для виконання потерпілим своєї процесуальної функції одним з центральних є право давати показання.
  Дача показань для потерпілого - це право, а не обов'язок. Право давати показання означає, що потерпілий повинен бути вислуханий особою, яка проводить досудове слідство, суддею чи судом. Потерпілий має право не лише на викладення конкретних фактів і обставин, а й на висловлення своєї версії обвинувачення з обґрунтуванням