му законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду, що вступив у законну силу. Незважаючи на короткочасний період участі в кримінальному процесі, підозрюваний наділяється об'ємом прав, реалізація яких дає йому можливість захищати визнані за ним процесуальні інтереси, насамперед ті, що пов'язані зі спростуванням підозри у вчиненні злочину та захистом від неї.
  7. Право підозрюваного знати, у вчиненні якого злочину він підозрюється, дає йому можливість користуватись іншими правами для захисту від підозри і спростування її. Дане право забезпечується процесуальним обов'язком органу чи службової особи, які застосовують затримання особи чи обирають запобіжний захід, зазначити в протоколі затримання (постанові слідчого, судді), а так само в постанові про обрання запобіжного заходу, у вчиненні якого злочину підозрюється особа (1_133див. ч.3 ст.106, 1_160ст.130 КПК). Вони зобов'язані ознайомити затриманого з протоколом затримання чи постановою про обрання запобіжного заходу (негайно вручити йому їх копію з переліком прав і обов'язків (1_133див. ч.4 ст.106 КПК), роз'яснити суть злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, при допиті, який проводиться негайно після арешту, а при неможливості негайного допиту - не пізніше двадцяти чотирьох годин після затримання. Про це робиться відмітка у протоколі допиту (1_135див. ст.107 КПК).
  8. Про такі права підозрюваного, як: давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; подавати скарги на дії і рішення щодо нього з боку органів і їх службових осіб, що ведуть процес; право на забезпечення безпеки, - див. коментар до1_55 ст.43 КПК.
  9. Право підозрюваного вимагати перевірки