чатковому етапі розслідування це нереально. Наявні дані (докази) дають здебільшого лише підставу для обґрунтованого припущення про вчинення нею злочину. Тому перебування особи в статусі підозрюваного обмежено короткими строками. Затримання підозрюваної у вчиненні злочину особи не може тривати більше сімдесяти двох годин (трьох діб) (1_133див. ч.10 ст.106; 1_198ч.4 ст.165-2 КПК). Лише у виняткових випадках, якщо для обрання затриманій особі запобіжного заходу необхідно додатково вивчити дані про неї чи з'ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, тільки суддя вправі продовжити затримання до десяти, а за клопотанням затриманої особи - до 15 діб, та винести про це відповідну постанову. За таких же умов суддя вправі затримати за відповідним поданням підозрювану у вчиненні злочину особу на строк до десяти діб (1_198див. ч.8 ст.165-2 КПК). Затримана органом дізнання, слідчим чи прокурором особа має бути негайно звільнена, якщо протягом сімдесяти двох годин (3-х діб) з моменту затримання не буде прийнято вмотивованого рішення судді про тримання її під вартою (4_255_29див. ч.3 ст.29 Конституції України, 1_133ч.11 ст.106 КПК).
  5. Підозрюваному, щодо якого застосовано запобіжний захід, не пізніше десяти діб з моменту застосування заходу має бути пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину. У такому разі підозрюваний, як суб'єкт кримінального процесу, стає обвинуваченим і набуває його статусу. Якщо протягом зазначеного строку обвинувачення не буде пред'явлене, запобіжний захід скасовується і особа перестає бути підозрюваним. Вона може брати участь в процесі лише як свідок.
  6. На підозрюваного розповсюджує свою дію презумпція невинуватості. Він вважається невинуватим, доки його вина не буде доведена у визначеному