еконструкції, створення ідеальної моделі події (діяння), що послужила підставою для порушення кримінальної справи;
  - оцінки встановлених ознак події (діяння) з точки зору їх відповідності ознакам конкретного складу злочину або злочинів (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони), передбачених Кримінальним кодексом України;
  - встановлення відповідності норми Кримінального кодексу, яка закріплює склад злочину, ознакам діяння, з приводу якого порушено кримінальну справу. Це тягне за собою необхідність встановлення ряду характеристик вказаної норми: чи діяла вона в момент вчинення події, чи були з того часу до неї внесені зміни, чи не втратила вона чинності на даний момент;
  б) осіб, винних у вчиненні злочину, тобто:
  - осіб, які вчинили діяння, що містить ознаки конкретного злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, і стало підставою для порушення кримінальної справи;
  - чи може підозрювана особа бути суб'єктом даного злочину, тобто чи відповідають ознаки її діяння ознакам суб'єкта і суб'єктивної сторони діяння, що входять до складу певного злочину.
  4. Коментована стаття зобов'язує суд, прокурора, слідчого і орган дізнання вжити всіх передбачених законом заходів до покарання осіб, винних у вчиненні злочину. Слід мати на увазі, що право визначати кримінальне покарання вказаним особам є прерогативою правосуддя і належить виключно суду. Це положення закріплене у ч.1 ст.124 Конституції України. Тому лише по відношенню до суду зміст обов'язку, що розглядається, слід розуміти як діяльність по визначенню виду і міри кримінального покарання.
  Стосовно прокурора, слідчого і органу дізнання зміст цього обов'язку полягає у необхідності встановлення і відповідного процесуального закріплення всіх об'єктивних і суб'єктивних