ього слідства, прокуратури і суду" від 1 грудня 1994 р. (див. ст.2); 4_263_1"Про застосування амністії в Україні" від 1 жовтня 1996 р. (див. ст.8) та ін.
  Правовий статус обвинуваченого доповнюється і конкретизується також міжнародно-правовими актами, зокрема:4_281_6 Конвенцією про захист прав людини та основних свобод (див. ст.6); 4_31_14Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (див. ст.14) та ін.
  18. Обвинувачений (підсудний, засуджений) має право на ознайомлення зі своїми правами у кримінальному процесі і на забезпечення можливостей для їх реалізації з боку органів і службових осіб, які ведуть процес. Тому на особу, яка провадить дізнання слідчого, прокурора, суд (суддю) покладається процесуальний обов'язок роз'яснити обвинуваченому, а також іншим особам, що беруть участь у справі, їх права у кожній стадії процесу та при виконанні окремих слідчих чи інших процесуальних дій, і створити реальні можливості для їх здійснення (обрати оптимальний час, створити відповідно до конкретної процесуальної ситуації належні умови, подати необхідну допомогу для реалізації права тощо) (1_71див. ст.53 КПК). Факт роз'яснення обвинуваченому його прав має бути зафіксований у відповідному процесуальному документі (у постанові про притягнення до відповідальності як обвинуваченого, у протоколах слідчих та інших процесуальних дій, що проводяться з його участю, у протоколах судових засідань, офіційних листах-повідомленнях).
  19. Коментована стаття закріплює лише права обвинуваченого у кримінальному процесі, хоч гл.3, до складу якої входить стаття, іменується: "Учасники процесу, їх права і обов'язки". Тому звернемо увагу на процесуальні обов'язки, які закон покладає на обвинуваченого. До них, зокрема, належать: з'являтися на виклик органу і службової