ний має свій процесуальний статус, для дотримання і реалізації якого законодавцем встановлені процесуальні гарантії. Об'єм процесуальних прав, якими наділений обвинувачений (див. ч.2 ст.43 КПК), не є вичерпним. Він фактично ширший і конкретизується відповідно до стадії процесу, а також окремих процесуальних дій.
  5. Обвинувачений має право знати, в чому його обвинувачують. Слідчий після винесення мотивованої постанови про притягнення особи як обвинуваченого, де мають бути викладені конкретні обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, не пізніше двох днів з моменту винесення постанови, і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого, зобов'язаний пред'явити йому це обвинувачення (див. ст.132, 133 КПК). Пред'явлення обвинувачення полягає в оголошенні обвинуваченому постанови про притягнення його як обвинуваченого, роз'ясненні суті обвинувачення, врученні копії названої постанови та роз'ясненні його прав на досудовому слідстві (див. ст.140, 142 КПК).
  Постанова про притягнення до відповідальності як обвинуваченого має бути конкретною за змістом. В її описовій частині повинні бути зазначені: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце, спосіб, мотив та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому; стаття (її частина) кримінального закону, якою передбачено цей злочин; юридична оцінка кожного діяння, якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів. Недодержання цієї вимоги є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
  Право обвинуваченого знати, в чому його обвинувачують, гарантується: присутністю при пред'явленні обвинувачення захисника (див. ч.1 ст.140, ст.144 КПК); складанням слідчим протоколу про пред'явлення обвинувачення, який підписується також обвинуваченим