ьному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом.
  1. Норми ст.40 регулюють та встановлюють підсудність за зв'язком справ.
  2. Різнойменними судами є суди, які мають різну предметну та спеціальну підсудність. Наприклад: місцевий і апеляційний суд; районний суд та військовий суд гарнізону.
  3. Метою визначення підсудності справ між різнойменними судами є дотримання принципів правосуддя про всебічність, повноту і об'єктивність дослідження доказів у справі.
  Якщо одні злочини підсудні місцевим судам, а інші злочини - апеляційним, то вся кримінальна справа повинна розглядатися апеляційним судом.
  4. У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні кількох злочинів, якщо справа хоча б про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші - загальному суду, справи про всі злочини розглядаються військовим судом.
  У разі обвинувачення осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо справа хоча б одного з обвинувачених підсудна загальному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом.
  
  Стаття 41. Направлення справи за підсудністю
  Суддя, встановивши, що кримінальна справа не підсудна даному суду, надсилає її за підсудністю; про це суддя виносить постанову.
  Якщо підсудність справи іншому однойменному суду виявилася в судовому засіданні, суд продовжує розгляд справи, коли це не може завдати шкоди повноті і об'єктивності дослідження обставин справи. Коли ж не можна забезпечити повноти і об'єктивності дослідження обставин справи, суд надсилає справу за підсудністю, про що виносить ухвалу.
  Суд, виявивши в судовому засіданні, що справа підсудна вищестоящому суду або військовому суду, надсилає її за підсудністю.
  Передача