ільних відповідачів слід притягувати обох батьків (див. п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" № 3 від 31 березня 1989 р.).
  5. Цивільний позов може бути пред'явлений як у кримінальному процесі, так і в порядку цивільного судочинства. Однак розгляд цивільного позову разом з кримінальною справою має свої переваги. Вони полягають у тому, що більш повно, всебічно і об'єктивно досліджуються обставини справи, оскільки розмір заподіяної шкоди нерідко впливає на кваліфікацію злочину, на міру покарання та інші важливі обставини; цивільному позивачу полегшується доказування підстав і розміру цивільного позову, оскільки характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння входять до обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі (див. ст.64 КПК); позивач звільняється від сплати державного мита; сприяє більш швидкому відшкодуванню заподіяної злочином шкоди. Завдяки розгляду цивільного позову разом з кримінальною справою заощаджуються час і кошти, які потрібно було б витратити на розгляд цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
  6. Підставою для пред'явлення цивільного позову є заподіяння злочином моральної, фізичної чи майнової шкоди потерпілому, підприємству, установі, організації або витрачання закладом охорони здоров'я коштів на стаціонарне лікування потерпілого.
  7. Визнавши громадянина або юридичну особу такими, що зазнали шкоди від злочину, слідчий роз'яснює їм процесуальні права, зокрема право заявити цивільний позов у випадку заподіяння злочином майнової, фізичної чи