. 10 існують категорії осіб, які не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду (подібні положення існують і в кримінальних законах інших країн), то відповідні міжнародні акти передбачають можливість забезпечення судового переслідування осіб, які вчинили злочини, шляхом виконання вироків за клопотанням іншої держави, у якій було винесено вирок.
  Так, відповідно до Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, відповідна Договірна Держава є компетентною виконувати вирок суду України за запитом України щодо санкцій, що включають позбавлення волі, штраф, конфіскацію майна, позбавлення прав. (Про поняття вирок і санкція, як вони розуміються у цій Конвенції, див. коментар до ст. 9).
  Зазначений вирок може виконуватися тільки у разі, якщо згідно із законодавством цієї Держави діяння, за яке була встановлена санкція судом України, було б злочином у разі його вчинення на території цієї Держави, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню в разі, якщо вона вчинила б це діяння на території цієї Держави. При цьому Україна може запитати іншу Договірну Державу виконати санкцію, лише якщо виконано одну чи більше з таких умов, зокрема: а) засуджена особа постійно проживає в цій Державі; б) виконання санкції в цій Державі вірогідно покращить перспективи соціальної реабілітації засудженої особи; в) вказана Держава є Державою походження засудженої особи і заявила про своє бажання прийняти відповідальність за виконання такої санкції; г) Україна вважає, що вона сама не може виконати санкцію, а ця Держава може.
  Конституція України (ч. 2 ст. 25, ч. 2 ст. 26 і п. 26 ч. І ст. 106).
  Європейська конвенція про видачу правопорушників від ІЗ грудня 1957р. Ратифікована Україною 16 січня 1998 р.
  Додатковий протокол до Європейської конвенції