|
є багатосторонні та двосторонні угоди про: 1) видачу правопорушників та про передачу засуджених осіб (такі ратифіковані Україною договори укладені, зокрема, з Грузією, Азербайджанською Республікою, Латвійською Республікою, Республікою Узбекистан, Китайською Народною Республікою, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія, Республікою Індія); 2) правову допомогу у кримінальних справах (такі ратифіковані Україною договори укладені, зокрема, з Республікою Польща, Литовською Республікою, Республікою Молдова, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Монголією, Канадою, Соціалістичною Республікою В'єтнам, Сполученими Штатами Америки, Республікою Індія, Федеративною Республікою Бразилія), а також 3) окремі положення відповідних угод про боротьбу з окремими видами злочинів. Крім перелічених нижче міжнародних угод, укладених Україною, юридичну силу, згідно зі ст. 7 Закону України «Про правонаступництво України», зберігають угоди, укладені СРСР з Угорщиною, Фінляндською Республікою, Австрійською Республікою, Алжиром, Республікою Кіпр.
4. У разі, якщо іноземець або особа без громадянства, що постійно не проживає в Україні, вчинили злочини на території кількох держав, питання про видачу їх одній із них вирішується дипломатичним шляхом на підставі міжнародних договорів України. При цьому обов'язковою умовою видачі звичайно є те, що винний має нести відповідальність за всі вчинені ним злочини, незалежно від того, на території якої держави вони вчинені.
5. Відповідно до Конституції України іноземцям та особам без громадянства, у т. ч. тим, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, рішенням Президента України може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. Але відповідний закон ще не прийнято, що виключає можливість застосування цієї конституційної норми.
6. Оскільки згідно з ст. |