іншим умисним створенням умов для вчинення злочину слід розуміти, зокрема, розробку плану вчинення злочину, влаштування засідки, підготовку місць для зберігання викраденого, створення надлишків ввіреного майна для наступного протиправного заволодіння ним шляхом привласнення або розтрати, вивчення системи охорони банку з метою нападу на нього, підготовку алібі, з'ясування «слабких місць» жертви запланованого вимагання майна тощо.
  Характер дій (бездіяльності), які становлять об'єктивну сутність готування до конкретного злочину, визначається специфікою останнього. Наприклад, готуванням до контрабанди визнається таке створення умов, яке полягає у підшукуванні клієнтів, визначенні шляхів переміщення предметів, наданні їм іншого вигляду, підробленні документів або залученні осіб з метою забезпечення безперешкодного переміщення предметів контрабанди тощо.
  4. Обов'язковою ознакою готування до злочину є те, що ця стадія має місце тільки у разі припинення дій винного з причин, що не залежать від його волі. У зв'язку з тим, що стадія готування може бути досить віддаленою від закінчення злочину, потрібно ретельно з'ясовувати момент припинення подальших незаконних дій всупереч волі винної особи, пам'ятаючи про конституційний принцип презумпції невинуватості. У разі припинення вказаних дій за власною волею суб'єкта має місце добровільна відмова при незакінченому злочині (ст. 17).
  5. Відповідно до КК 1960 p., кримінально караним визнавалось готування до злочину будь-якої тяжкості. КК 2001 р. пов'язує караність готування до злочину зі ступенем тяжкості злочину (див. ст. 12 та коментар до неї*), виключаючи кримінальну відповідальність за готування до вчинення злочину невеликої тяжкості. Хоч за законом кримінальну відповідальність має тягнути будь-яке готування до злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочину, це