ій частині КК міститься низка спеціальних заохочувальних норм, які пов'язують звільнення від • кримінальної відповідальності з такою активною поведінкою особи, яку є підстави розцінювати як дійове каяття у вчиненому (наприклад, ч. 2 ст. 114, ч. 4 ст. 212, ч. З ст. 369).
  Якщо добровільна відмова можлива лише на стадіях готування і замаху, то дійове каяття має місце і при закінченому злочині. Добровільно відмовитись від доведення до кінця можна лише стосовно злочинів з прямим умислом, а дійове каяття пом'якшує кримінальну відповідальність і за злочини, вчинені з непрямим умислом і за необережністю. Каяття, як пом'якшуюча відповідальність обставина, завжди має бути дійовим (активним), а добровільна відмова може виражатись і у бездіяльності. Якщо при добровільній відмові від доj ведення злочину до кінця мотивація може бути різною, то сам термін дійове каяття передбачає, що мотивом цієї посткримінальної поведінки є моральні спонукання.
  5. Про особливості добровільної відмови співучасників див. ст. 31 та коментар до неї.
  Постанова ПВС від 27 березня 1992р.№4 "Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини" (п. 19).
  Постанова ПВС від 1 квітня 1994 p. № 1 "Про судову практику в справах про
  злочини проти життя і здоров'я людини" (п. п. 6, 23)
  Постанова ПВС від 7 жовтня 1994 р. № 12 " Про судову практику в справах про хабарництво" (п.п. 11,15).
  Постанова ПВС від 7 липня 1995 p. № 9 "Про судову практику в справах про
  Бандитизм" (п. 3).
  Розділ IV ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ)
  Стаття 18. Суб'єкт злочину
  1. Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
  2. Спеціальним суб'єктом злочину е фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність,