хворобою (ст. 84); 3) застосуванні конкретного виду примусових заходів медичного характеру (ст. 94).
  Ступінь тяжкості злочинів певним чином обумовлює також поділ складів злочинів на прості, привілейовані, кваліфіковані й особливо кваліфіковані.
  5. Під більш м'яким покаранням, ніж позбавлення волі на певний строк, у ч. 2 ст. 12 слід розуміти будь-який із передбачених ст. 5"1 видів покарання,крім довічного позбавлення волі.
  6. Формулювання "не більше двох років" (ч. 2 ст. 12) означає, що злочин визнається злочином невеликої тяжкості, якщо за нього законом передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від одного до двох років включно, а формулювання "понад десять років" (ч. 5 ст. 12), - що злочин визнається особливо тяжким, якщо за нього законом передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк, що перевищує десять років, незалежно від того, на якому рівні встановлено нижню межу цього виду покарання.
  Норми ч. ч. З і 4 ст. 12 слід розуміти так, що злочином середньої тяжкості є злочин, верхня межа покарання у виді позбавлення волі за який перевищує два роки, але не перевищує п'яти років, а тяжким злочином - злочин, верхня межа покарання у виді позбавлення волі за який перевищує п'ять років, але не перевищує десяти років, незалежно від того, якою є нижня межа цього виду покарання.
  КПК (cm. cm. 6, 17, 36, 46, 104, 108, 154-1, 155, 237, 405. 407, 447).
  ВТК (cm. cm. 12, 13).
  КШС (ст.42). „
  Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990р. (cm. 15).
  Закон України "Про оперативно-розшукну діяльність від 18 лютого 1992р. (cm. cm. 8, 9, 9-І, 12).
  Закон України Про попереднє ув'язнення" від 30 червня 1993 p. (cm. 8).
  Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 1 грудня 1994 p. (cm. 3).
  Закон України "Про