у разі невстановлення особи, яка вчинила злочин; колегіальний чи одноосібний розгляд справи;підсудність справ; прийнятність відмови від захисника; порядок провадження дізнання та його строки;
  застосування застави і взяття під варту тощо; 3) застосування амністії; 4) розірвання шлюбу з особами, засудженими до позбавлення волі; 5) визначення підстав застосування вогнепальної зброї працівниками міліції та інших правоохоронних органів; 6) здійснення оперативно-розшукової діяльності, зокрема; про право оперативних підрозділів негласно виявляти та фіксувати сліди злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами його підготовки, провадити візуальне спостереження; продовження строку ведення оперативно-розшукової справи тощо; 7) порядок розміщення осіб, взятих під варту; 8) наявність підстав для встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі; 9) дозвіл чи відмову у наданні допуску до державної таємниці;
  10) прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві України і надання статусу біженця; 11) зняття з військового обліку;
  12) особисту недоторканність і можливість затримання та арешту консульських посадових осіб у разі вчинення злочину тощо.
  4. Ступінь тяжкості злочину у КК застосовується і як оціночна ознака, яка визначає межі судової дискреції. Так, вона є обставиною, що має враховуватися судом при: 1) призначенні покарання як один із елементів загальних засад призначення покарання (ст. 65 КК, ст. ст. 367, 372, 374 КПК), а також при призначенні покарання за незакінчений злочин (ст. 68), призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69), при визначенні розміру штрафу (ст. 53) і, зокрема, штрафу, який застосовується до неповнолітніх (ст. 99); 2) звільненні від відбування покарання з випробуванням (ст. 75) і звільненні від покарання за