про правову допомогу і правові відносиш у цивільних та кримінальних справах від 6 квітня 2000 p. Ратифікований Україною 2 листопада 2000 p.
  Договір між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах ві'д 22 липня 1998р. (не ратифікований). Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948р. (cm. 14). Декларація ООН про територіальний притулок від 14грудня 1967р. Закон України " Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 197 8 року до Конвенції" від 16 січня 1998р.
  Інструкція про порядок виконання Європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затверджена наказом МЮ, ГП, СБ, МВС, ВС, ДПА, ДДПВП від 29 червня 1999 p. № 34/5/22/103/512/326/73.
  РОЗДІЛ III ЗЛОЧИН ТА ЙОГО ВИДИ
  Стаття 11. Поняття злочину
  1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
  2. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально 1 містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
  1. Наведене у ч. 1 ст. 11 поняття злочину містить вказівку на такі обов'язкові ознаки злочину: 1) злочином е лише діяння (дія або бездіяльність); 2) це діяння має бути вчинене суб'єктом злочину; 3) воно має бути винним; 4) вказане діяння має бути суспільне небезпечним; 5) відповідне діяння повинно бути передбачене чинним КК. Останнє, крім того, має на увазі, що обов'язковою ознакою злочину є також 6) кримінальна караність. Відсутність хоча б однієї із цих ознак вказує на відсутність злочину.
  Водночас, не є обов'язковою ознакою злочину аморальність: