|
ієї з необхідних передумов здійснення прав, свобод і обов'язків людини, в тому числі й тих із них, котрі закріплені в законодавстві. Воно може розглядатись як окремий, «спеціалізований» різновид права людини на інформацію, а саме: на інформацію щодо прав і обов'язків людини. Тому все, про що йшлося у коментарі до ч. 2 ст. 34 Конституції, стосується, вочевидь, і коментованого зараз права.
Як відомо, Організація Об'єднаних Націй, інші міжнародні структури всіляко стимулюють і зобов'язують держави вживати заходів щодо ознайомлення своїх громадян, особливо молоді, з міжнародними механізмами захисту прав і свобод людини. І та обставина, що у коментованому приписі право знати свої права та обов'язки закріплюється за кожним, свідчить про те, що тут йдеться не тільки про права і обов'язки громадянина України, а й про загальносоціальні права та обов'язки кожної людини. Суб'єктом, на якому лежить забезпечення гарантування цього права, є держава. Зауважимо, що на виконання згаданих рекомендацій ООН в Україні поступово запроваджується вивчення курсу прав людини у середніх школах. Задля цієї мети Українська правнича фундація видала в 1996 р. методичний посібник для вчителів, які викладають цей предмет, та у 1997 р. – підручник для учнів 10– 11 класів. Безперечно, важливу роль у цій справі здатні відігравати і громадські, зокрема правозахисні, організації. Ще більшою мірою держава зобов'язана забезпечити можливість дізнатись про
283
Конституція України
Розділ 11. Стаття 58
права і обов'язки, які встановлено у національному законодавстві, своїм громадянам. Цьому питанню присвячена наступна частина коментованої статті.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом. Коментований припис вміщує вказівку на один із тих мінімально |