. О.; д-р юрид. наук Тихий В. И; канд. юрид. наук Ткаченко В. Д; д-р юрид. наук Тодика Ю. М.\ канд. юрид. наук Федоренко В. Л.; д-р юрид. наук Цвік М. В.; д-р юрид. наук Шаповал В. М.\ д-р юрид. наук Шемшученко Ю. С; канд. юрид. наук Шило О, Г:, д-р юрид. наук Шульга М, В.; канд. юрид. наук Яковюк І. В
© Видавництво "Право", 2003
ISBN 966-8467-00-0 © Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003
Конституція України
Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей,
виражаючи суверенну волю народу,
спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,
піклуючись про зміицення громадянської злагоди на землі України,
прагнучи розвивати ізміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,
усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями,
керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням,
приймає цю Конституцію – Основний Закон України.
Преамбула конституції - це звичайна для світової конституційної практики невелика за обсягом, урочиста, написана навіть з певним пафосом вступна частина до її основного змісту. Преамбула виконує переважно дві основні функції: по-перше, вказує на те, хто і в якому порядку прийняв конституцію, і, по-друге, містить коротку характеристику умов і мотивів прийняття конституції та |