им суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені
  права та інтереси особи, тривалість спільного проживання
  подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обстави-
  ни, що мають істотне значення.
  
  3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагіт-
  ності дружини або народження дитини у осіб, зазначених
  пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той,
  хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було нада-
  но право на шлюб.
  
  1. У випадках, зазначених у частині першій статті 41 СК,
  суд може визнати шлюб недійсним. Це означає, що навіть у
  разі документального підтвердження того, що особи, між
  якими шлюб був зареєстрований, є усиновлювачем та усинов-
  леним, тіткою та племінником чи не досягли шлюбного віку,
  суд може відмовити у позові про визнання шлюбу недійсним.
  
  Отже, на відміну від імперативного правила статті 40 СК:
  лшлюб визнається недійсним за рішенням судуы, правило
  статті 41 надає суду альтернативу: або - або.