осіб у лцивільному
  шлюбіы - це значний крок до демократизації нашого сімей-
  ного законодавства. Не маючи правового статусу подружжя,
  особи можуть мати реальний статус дружини та чоловіка,
  який, наповнений любов'ю і взаємним (домашнім та публіч-
  ним) визнанням одне одного дружиною та чоловіком, здатний
  зробити їх щасливими.
  
  Шлюб, з лише йому притаманними ознаками, неодмінно
  залишиться основною правовою формою організації сімейно-
  го життя жінки і чоловіка й надалі виконуватиме важливі со-
  ціальні функції.
  
  Позбавлений майнових переваг він, з перевагами духовно-
  го характеру, буде і надалі успішно конкурувати з лци-
  вільним шлюбомы і утверджувати свою соціальну значимість
  без допомоги законодавчого лпряникаы. Історичний досвід не
  дає підстав для побоювань щодо можливого у майбутньому
  зникнення інституту шлюбу. Адже не секрет, що майже ко-
  жен, хто живе в такому лцивільному шлюбіы, сподівається на
  запрошення до реєстрації.
  
  Є певні