верджене указом Президента України № 198/93 від
  
  10 червяя 1993 р. (п. п. 13, 25).
  Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України
  
  1. Громадяни України, а також особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за їі межами, піддягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
  
  2. Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини.
  
  1. У ч, 1 ст. 7 і в ст. 8 визначено такий принцип дії кримінального | закону у просторі, як принцип громадянства. Відповідно до цього принципу:
  
  1) громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину за її межами, підлягають відповідальності за КК України як провило, тобто якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України;
  
  2) іноземці та особи без громадянства, які не проживають постійно в Україні і вчинили злочини за й межами, піддягають відповідальності за КК України як виняток, тобто лише у випадках, коли це прямо передбачено міжнародними договорами України або коли вчинений ними злочин, передбачений КК України, е особливо тяжким злочином проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
  
  Принцип громадянства має значення для застосування КК України у випадках вчинення злочинів за межами України, коли на момент виявлення злочину чи