чинення якої визначає час вчинення злочину, можливі тільки при умисному злочині, в) кримінально-процесуальне законодавство передбачає необхідність доведення всіх обставин вчинення злочину, а також характеру і розміру шкоди, вирок суду підлягає скасуванню у разі неправильного застосування кримінального закону, зокрема незастосування кримінального закону, який підлягає застосуванню, і застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню Тобто, доведенню підлягають і наслідки злочину, а їх неврахування має оцінюватися як неправильне застосування кримінального закону Наприклад, смерть потерпілого внаслідок його умисного отруєння може настати і через тривалий час після вчинення відповідної дії, а може не настати взагалі завдяки наданню медичної допомоги або з інших причин Проте лише після того, як факт настання чи не настання відповідного наслідку буде доведено, у суду з'являються підстави для кваліфікації злочину як вбивства чи як зрмаху на вбивство, Неврахування ж наслідків виключає можливість притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за фактично скоєне діяння, г) наслідки у злочинах з матеріальним складом є результатом діяння, і між наслідками і діянням існує проміжок часу Тому якщо діяння було вчинено під час дії попереднього закону про кримінальну відповідальність, то до дня набрання чинності новим законом про кримінальну відповідальність особа може попередити настання наслідків вчиненого діяння Позбавлення ж п такої можливості означатиме звуження існуючого права особи на й добровільну відмову від доведення злочину до кінця, що суперечитиме ч 3 ст 22 Конституції України
  
  Таким чином, дію або бездіяльність у контексті ч 3 ст 4 слід розуміти